Одеса 2009 Odessa 2009



страница28/40
Дата31.07.2016
Размер7.16 Mb.
1   ...   24   25   26   27   28   29   30   31   ...   40
Sites



Oxentia Vadul-lui-Voda

Figure 4. Distribution of dissolved phosphorus forms in the Dniester River. P6, P7, P8 – respectively, dissolved orthophosphate, condensed (poly- and pyrophosphates) and organic-phosphorus (Fig. 1).
Lab modeling of bottom sediments re-suspension shows that considerable phosphorus desorption from bottom sediments does occur. Results presented in the table demonstrate that under such conditions about 1.5-4% from total quantity of inorganic phosphorus and 4-20% from total quantity of organic phosphorus can be de-sorbed from sediments. Thus, the results suggest that during of re-suspension bottom sediments can become a significant source of phosphorus, being mobilized in water horizons.
Table. Content of phosphorus forms (inorganic - orthophosphates plus condensed, organic-phosphorus) in bottom sediments and de-sorbed from sediments

of the Dniester River (spring 2009)


Phosphorus forms

In bottom sediments, mg/kg

De-sorbed from sediments, mg/kg

De-sorbed proportion (%)

Site Oxentia

Inorganic

232,959

3,508

1,5

Organic

24,274

4,569

18,8

Site Vadul-lui-Voda

Inorganic

158,515

5,358

3,38

Organic

81,699

3,108

3,8



  1. Conclusions

The scheme for determination of phosphorus contents in water and particulate materials of the Dniester River was evaluated according to the World Health Organization classification, additionally being tested for estimation of phosphorus forms in bottom sediments (orthophosphate plus condensed forms, organic-phosphorus, total amount of phosphorus). The supplemented scheme allows the analysis of the phosphorus forms for the entire system “water – particulate materials – bottom sediments”, considerably extending possibilities for interpretation of phosphorus dynamics in natural waters.

References

1. Madera V., Allen H.E., Minear R.A. Non-metallic Constituents, in: Examination of Water for Pollution Control, A Reference Handbook, M. J. Sues, World Health Organization, Regional Office for Europe, Copenhagen, Denmark (Eds.), 1982, 1st Edition, vol. 2, Pergamon Press, Oxford-N.Y-Toronto-Sydney-Paris-Frankfurt, 310-319.

2. Rusu V., Postolachi L., Lupascu T. Phosphorus Content in Water, Particulate Materials and Sediments of the Prut River. Environmental Engineering and Management Journal, vol. 5, no. 4, -2006, p. 591-596

3. Postolachi L. Peculiarities of Phosphorus Dynamics in Particulate Materials for Lakes from Chisinau Researches in Chemistry Field , vol. II, Chisinau. -2003. -p. 196- 199 (Rom).

4. Postolachi L., Rusu V., Lupascu T. Phosphorus Forms in Water-particulate Materials-bottom Sediments System in the Dniester River/Scientific Bulletin, series of the Natural Sciences, No. 2 (15), Chisinau, -2005. p. 113-116 (Rom)

5. Postolachi L., Rusu V., Lupascu T. Phosphorus Forms in Water, Particulate Materials, Bottom Sediments in the Dniester River/ Proc. Int. Conference “Integrated Management of Natural Resources in the Transboundary Dniester River Basin. September 16-17, 2004, p. 242-244 (Rom)



БИОРАЗНООБРАЗИЕ ФАУНЫ СРЕДНЕГО УЧАСТКА

БАССЕЙНА РЕКИ ДНЕСТР
В.Ф. Пурчик, О. Гольски и Т. Плешка

Молдавский государственный университет, tel. +373 79541187; e-mail: vpurcic@yahoo.it


В результате быстрого развития новых технологий и интенсивного использования природных ресурсов, возросла степень их истощения и загрязнения окружающей среды.

На наш взгляд, одним из вариантов решения этой проблемы является внедрение и развитие экологического образования. Особую ценность представляет собой экологическое воспитание детей и молодежи, т. к. именно за ними наше будущее и будущее природы планеты. Именно поэтому международная ассоциация ‘Эко-Тирас’ организовала молодежную экологическую летнюю школу ‘Днестр-2009’, которая проходила в селе Строенцы Рыбницкого района. Вкупе с активным отдыхом у участников была замечательна возможность перенять бесценный опыт известных ученых-специалистов: ботаников, зоологов, гидробиологов АНМ; ознакомиться с природным ландшафтом края, его природными условиями и ресурсами, экологическим законодательством, принципами развития и защиты окружающей среды. Школа была поддержана ОБСЕ, проектом «Днестр-3», Программой МАТРА голландского МИДа - через организацию WECF и фондом National Endowment for Democracy.

Одной из целей летней школы было ознакомление с проблемами Днестра и биоразнообразием флоры и фауны реки.

В период проведения летней школы были организованы практические занятия, экскурсии по ознакомлению с биоразнообразием, как гидробионтов, так и фауны позвоночных на данном участке Днестра.

Первая часть полевых исследований была направлена на ознакомление с видовым составом гидробионтов среднего участка реки Днестр.

Видовой состав, структура и распространение планктонных и бентосных организмов являются важными показателями, позволяющими оценить экологическое состояние реки, определить и выявить направление происходящих в них процессов. Так, фауна гидробионтов представлена широко распространенными видами брюхоногих и двухстворчатых моллюсков Theodoxus fluviatilis, Viviparus viviparus, Dreissena polymorpha; личинками насекомых отрядов Trichoptera - ручейники, Plecoptera - веснянки, Ephemeroptera - подёнки; ракообразными, как низшими (отряды Amphipoda, Isopoda, Copepoda и др.), так и высшими представителями отряда Decapoda. Было замечено большое количество олигохет Nais communis и личинок хирономид.

Второй задачей, поставленной перед школой, было проведение комплексной работы по выявлению качественного состава и разнообразия фауны позвоночных бассейна реки Днестр.

В процессе проведения работ были обследованы прибрежные скалистые экосистемы района села Строенцы. Данная экосистема представлена труднодоступной скалистой грядой с большим перепадом высот (90-100 м), с преобладанием травянисто-кустарниковой растительности и водными источниками в виде родников и ручьёв.

Данная зона характеризуется наличием биотопов для обитания редких и исчезающих видов позвоночных: амфибии (зелёная жаба Bufo viridis), рептилий (желтобрюхий полоз Coluber jugularis, эскулапова змея Elaphe longissima, обыкновенная гадюка Vipera berus).

Крутые, скалистые участки данных экосистем обеспечивают оптимальные условия для гнездования большого количества птиц многих видов. Наиболее часто наблюдались, как в полёте, так и на гнездовье, представители семейств Врановых (серая ворона Corvus cornix, ворон Corvus corax) и Дятловых (большой пёстрый дятел Dendrocopus major, малый пёстрый дятел Dendrocopus minor). Наблюдались некоторые виды дневных хищников отряда Falconiformes и представители ночных хищников отряда Strigiformes (ушастая сова Asio otus и сыч домовой Athene noctua), встречалось большое количество видов отряда Воробьиных (скворец - Sturnus vulgaris, воробей полевой - Passer montanus, щегол- Carduelis carduelis, жаворонок полевой - Alauda arvensis, иволга - Oriolus oriolus и др. Наблюдались гнездовья аиста - Ciconia ciconia с молодыми, уже оперившимися птенцами, в количестве четырёх птиц, что характеризует оптимальные трофические условия для обитания водных видов птиц.

Косвенные признаки в виде следов, лежек, нор, скальных гротов и укрытий говорят о наличии таких млекопитающих, как лисица Vulpes vulpes, барсук Meles meles, ласка Mustela nivalis, кабан Sus scrofa, заяц Lepus europaeus, косуля Capreolus capreolus. Кроме того, в труднодоступных береговых участках могут присутствовать ондатра - Ondatra zibethicus и выдра - Lutra lutra. В гротах и скальных расщелинах встречаются представители отряда рукокрылых Chiroptera.

Биоразнообразие ихтиофауны Днестра на данном участке характеризуется влиянием искусственно созданных плотин Дубоссарской и Новоднестровской ГЭС, которые полностью исключают возможность миграции мигрирующих видов рыб (катадромные, анадромные): представителей осетровых - Acipenseridae, сельдевых - Clupeidae, угреообразных - Anguillidae.

Особенно уязвимы водные животные, как беспозвоночные, так и позвоночные, в период воспроизводства, нереста, когда необходимы стабильные абиотические факторы (температура, pН, солевой состав, скорость и уровень воды, присутствие взвесей в виде илисто-песчаных компонентов и т. д.). К сожалению, период воспроизводства водных животных совпадает с весенним периодом половодья, когда плотины создают резкие сбросы воды, тем самым, крайне отрицательно влияя на дальнейшее протекание периода воспроизводства и дальнейшее сохранение видов.

Строительство двух ГЭС (Новоднестровской и Дубоссарской) привело к сезонным и суточным колебаниям уровня воды, низкому температурному режиму (используются глубинные воды для функционирования турбин). Сооружение дамб повлияло на снижение показателей функционирования экосистем и биоразнообразия. Создание водохранилищ, осушение пойменных лугов и др. привело к усилению мутности воды, сплошному заилению речного дна, и к уменьшению видового разнообразия водной фауны.

Соответственно, средний участок Днестра между Дубоссарской и Новоднестровской плотинами представляет собой водохранилище с искусственно регулируемыми параметрами объема воды, скорости, температуры, прозрачности и другими, которые негативно отражаются на биоразнообразии водной фауны Днестра в целом. Результатом антропогенного воздействия, к настоящему времени, является эвтрофирование вод, обусловливающее неравномерное развитие флоры и фауны в водных экосистемах.

Методами восстановления характерного природного разнообразия водной фауны реки Днестр в данных условиях, могли бы стать: периодический запуск в данный сектор реки молоди рыб исчезающих или исчезнувших видов - для восстановления качественного и количественного состава, воссоздания оптимального баланса водной экосистемы бассейна реки Днестр; прекращение работ на воде; полный запрет на отлов рыбы на длительный период; а также просветительская работа с местным населением и, в частности, с молодежью (предоставление наглядной информации) по сохранению реки и природных экосистем Молдовы. На данном этапе это делает международная ассоциация ‘Eco-TIRAS’, организовавшая молодежную экологическую летнюю школу ‘Днестр-2009’.




ДЕРЖАВА У СИСТЕМІ РЕГУЛЮВАННЯ ЯКОСТІ, ОХОРОНИ ТА ВІДТВОРЕННЯ ВОДНИХ РЕСУРСІВ: ІНВЕСТИЦІЙНИЙ АСПЕКТ
С.І. Рассадникова

Інститут проблем ринку та економіко-екологічних досліджень НАН України


Динамізм процесів та розвертання економічної кризи створюють нові передумови для функціонування сфери природокористування, використання водних ресурсів і забезпечення ресурсно-екологічної безпеки держави. Інвестиції є домінуючим фактором становлення та динамічного розвитку природокористування, охорони та відтворення водних ресурсів, забезпечення суспільства конкурентноздатною екологічно чистою продукцією та якісними водними ресурсами. Складніша ситуація та непередбачувані соціально-економічні обставини визначають необхідність адаптації інвестиційної складової природокористування щодо існуючих умов функціонування та потреб у якісної воді.

Глобалізація та система економічна криза висунули нові умови та вимоги щодо функціонування та розвитку природокористування як базової сфери суспільства. Згортання інвестиційних програм та обмежування інвестиційних вкладень в першу чергу у природоохоронну діяльність та забезпечення екологічної безпеки представляє загрозу щодо перспектив залучення інвестицій та досягнення раціонального та безпечного природокористування. Залучення закордонних інвестицій стає більш проблематичним, зокрема глобально значущих проектів. Тому зростає значення держави в підтримки та активізації інвестиційної діяльності, забезпеченні інвестиціями природокористування, пріоритетних напрямків охорони та використання водних ресурсів.

Провідною функцією держави буде залишено формування сприятливого клімату щодо розвитку творчої підприємницької ініціативи та результативного вкладення інвестицій у сферу природокористування, охорону та відтворення водних ресурсів. Важливо в сучасних умовах посилення участі держави в інвестуванні природокористування, підвищення інвестиційної направленості бюджетних коштів та екологічних фондів, удосконалення нормативно-правової бази і забезпечення надійного захисту прав інвесторів; створення економічних, організаційних, правових, інституційних та інших засад щодо стимулювання накопичення і раціонального та ефективного використання інвестицій для сфери природокористування.

Для рішення складних екологічних проблем має значення залучення вітчизняних та закордонних інвестицій, зовнішніх та внутрішніх, розробка ефективної інвестиційної політики в сфері використання, охорони, відтворення водних ресурсів. Залучення та ефективного використання інвестицій з метою поліпшення якості водних ресурсів та їх відтворення не можливо без збереження ведучій ролі держави в регулюванні і створення умов для підвищення інвестиційного клімату в країні.

Подолання кризової ситуації, що склалась, та для поліпшення інвестиційного клімату в Україні потребує здійснення цілого ряду першочергових заходів та дій уряду, які формують єдину послідовність реформ та забезпечують незмінність та гарантованість захисту прав та свободу інвесторів, стабільне правове поля, захист права власності, розвиток ринкових інструментів, інформаційну інфраструктуру, інституціональну середу та інше.

З цією метою розроблені нормативно-правові акти: проект Закону України «Про внесення змін деякі законодавчі акти України» відносно інвестиційної діяльності, в яких уточнено зміст «інвестицій», «інвестиційний проект», визначено державний порядок регістрації інвестиційних проектів та інше, проект Закону України Об загальних основах державно-приватного партнерства»[1].

В Україні діє цілий комплекс факторів, які стримують інвестиційною активність, а також визначають можливості та стимули щодо здіснення інвестиційної діяльності, масштаби вкладення інвестицій. Як свідчать дослідження Всесвітнього банку, до найбільш значних факторів, що негативно впливають на інвестиційний клімат в країні, відносяться політична невизначеність (28%), макроекономічна нестабільність (23%), податки (19%), правове регулювання (10%), корупція (10%) [2 ].

Необхідно створення умов щодо стимулювання інвестиційної діяльності сфері використання, охорони та відтворення водних ресурсів до яких відноситься наступне: забезпечення якісними середньостроковими і довгостроковими прогнозами; розвиток інформаційної, інституціональної, фінансової та іншої інфраструктури здійснення інвестиційної діяльності, регулярне проведення моніторингу можливих загроз, рисків та небезпек природного і антропогенно-техногенного характеру; систематичний аналіз глобальних трендів в економічному розвитку і сфері природокористування, технологічних, організаційних, інституційних змін, удосконалення процесів регулювання та управління інвестиційною діяльністю; державна підтримка реалізації значних інвестиційних проект на основі розвитку державно – приватного партнерства, визначених пріоритетів та в першу чергу безумовно тих, які зв’язані з виробництвом суспільних благ; узгодження цілей і завдань інвестиційної діяльності на національному, регіональному рівне та рівне суб'єктів господарювання, формування дієвою та результативною держаної інвестиційної політики в сфері природокористування. Важливим напрямком є стимулювання залучення інвестицій з різних джерел фінансування, надавання державних гарантій щодо кредитів в сфері використання водних ресурсів, які відносяться до найбільш соціально значущих та масштабних суспільно корисних інвестиційних проектів по запобіганню та подоланню екологічних катастроф, водозбереженню.


Література

1. WWW. LIGA.NET

2. World Development Report 2005 /The World Bank. 2005. Op. cit. P.2.
РЕСУРСИ ПОНИЗЗЯ ДНІСТРА ТА ЇХ ВИКОРИСТАННЯ В МЕЖАХ НИЖНЬОДНІСТРОВСЬКОГО НАЦІОНАЛЬНОГО ПРИРОДНОГО ПАРКУ
М.В. Роженко, заступник директора Нижньодністровського національного природного парку, Міністерства охорони навколишнього природного середовища України. Французський бульвар, 89. Одеса, 65000, Україна; e-mail: rogenkonikolaj@gmail.com
З часів поселення людини на берегах нижнього Дністра пройшло чимало часу. Відтоді й до тепер людина користувалась його ресурсами, нескінченно удосконалюючи способи такого використання у полюванні та рибальстві. Навантаження на природу Дністра зростає з кожним роком, промислових тварин стає дедалі менше (Роженко, 2007). Навіть штучно створена в результаті сильних пожеж в 70-х роках минулого сторіччя система Горілих озер, що характеризувалась досить потужним біологічним ресурсом, вже не задовольняла потреби людини. Тільки сірих гусей в пониззі Дністра в ті часи налічувалось понад 300 пар (Тіллє, 1999). Насьогодні їх налічується майже в 20 разів менше (особисті спостереження автора). Значно скоротилась чисельність і інших промислових видів птахів, що обумовлено цілою низкою факторів.

В зв'язку з тим, що за останні десятиріччя єкологічна ситуація в пониззі Дністра суттєво змінилась, використання її природних багатств також зазнало суттєвих змін. Важаємо за потрібне провести первинний аналіз цих перетворень, та спрогнозувати напрямок використання ресурсів Дністра на майбутнє, що власне і було основною ціллю нашого повідомлення.


МАТЕРІАЛ І МЕТОДИ

Дані були зібрані під час проведення досліджень в пониззі Дністра в період з 1980 по 2009 р. До аналізу були залучені матеріали та досвід інших авторів, що працювали в цей час в згаданому регіоні.


РЕЗУЛЬТАТИ ТА ЇХ ОБГОВОРЕННЯ

Зміна загальних обсягів біологічного ресурсу автоматично змінює стратегію його використання взагалі. Тобто частка звірів, птахів та гідробіонтів в загальному обсязі ресурсів Дністра стрімко зменшується. Ресурси рослинного походження, здебільшого очерет, поступово збільшуються та займають на прикінці 90-х років суттєву частку серед використаного біоресурсу. В цей час експортується біля 200 тис. снопів, за потенційних можливостях 500 тис. снопів діаметром 60 см (Русєв 2003).

На Рис.1. та Рис. 2 зазначено очевидну зміну напрямків використання ресурсів Дністра від складової, до якої входять тварини та риба, в напрямку збільшення використання більш потужного ресурсу, якими є рекреаційний ресурс та очерет.

Рис. 1. Використання рекреаційних та біологічних ресурсів (період з 1990-2000 рр.)


Рис. 2. Використання рекреаційних та біологічних ресурсів (період з 1990-2000 рр.)


Така ситуація спостерігалось майже до кінця 80-х років минулого сторіччя. Суттєві перетворення в політичному та економічному житті держави значно змінили розподіл використання біологічного ресурсу в сторону рослинного світу в основному через заготівлю очерету, але його використання спричиняє значний тиск на природне середовище та обмежене в обсягах та просторі. Очевидним на сьогодні є те, що за економічної доцільності використання очерету найближчим часом досягне найбільш можливої величини та залишиться привабливим для використання.

Водночас стрімко зростає доля використаного людиною рекреаційного ресурсу, через створення низки організацій, що спеціалізуються на екологічному туризмі. Його частка поки що незначна в порівнянні з біологічним ресурсом та потенціал без всякого сумніву значно більший останнього. Крім того, використання саме такого ресурсу, за умови дотримання елементарних екологічних норм, спричиняє природі найменшої шкоди. Це ставить його поза конкуренцію з цілою низкою традиційних форм природокористування, особливо тих, що безпосередньо використовуються людиною через полювання та рибальство.

Тому можна стверджувати, що серед багатьох складових ресурсів Дністра рекреаційний напрямок буде безумовно провідним по використанню його в згаданому регіоні. З перших днів створення Нижньдністровського національного природного парку, розробляючи стратегію використання його ресурсів, треба чітко зазначити, що насьогодні в зв’язку з значним скороченням чисельності промислових видів тварин, використання їх людиною має бути стриманим та вкрай обмеженим. І навпаки, такі напрямки як організований відпочинок, заготівля очерету, яка буде складовою біотехнічних заходів по відтворенню перетворених територій, мають бути провідними в використанні ресурсів нижнього Дністра. Враховуючи те, що за такого використання ми отримуємо досить прийнятне для природи навантаження, згадані напрямки заслуговують першочергової уваги. Організований екологічний туризм з одного боку забезпечує активний відпочинок громадян, а з другого - піднімає рівень екологічної свідомості, що також буде працювати на збереження природи Дністра та дбайливого ставлення до неї.
ВИСНОВКИ


  1. Використання людиною рекреаційного ресурсу в порівнянні з біологічним в пониззі Дністра за останні десятиріччя збільшилось майже вдвічі. Зазначена тенденція зберігається та буде зберігатися в найближчому майбутньому.

  2. Збільшення використання очерету навіть якщо і буде обмежене потенційними можливостями зазначених територій, має всі підстави для того, щоб зберегти одно з провідних місць по його використанню.

  3. Для збереження цінного біологічного ресурсу є доцільним зосередити зусилля по організації та налагодженню використання рекреаційного ресурсу, що вкрай актуально поблизу великого туристичного міста яким є Одеса.

  4. За умови дотримання наукових рекомендацій, заготівля очерету позитивно вплине на економічну та соціальну стабільність нижнього Дністра.


Література

  1. Роженко М. В. Екологічна оцінка угруповань хижих ссавців в Українському Причорномор`ї // Лісове та мисливське господарство: сучасний стан та перспективи розвитку: Матеріали міжнародної науково-практичної конференції. – Житомир. – 2007. – С. 162-166.

  2. Русев И. Т. Дельта Днестра: история природопользования, экологические основы мониторинга, охраны и менеджмента водно-болотных угодий. - Одесса. – «Астропринт». – 2003. – 765 с.

  3. Тилле А. А. Особенности биологии серого гуся в дельте Днестра // Проблемы изучения фауны юга Украины. Сб. научных статей. - Одесса: Астропринт - Мелитополь: Бранта, 1999. - С. 118-136.



Каталог: files
files -> Чисть I. История. Введение: Предмет философии науки Глава I. Философия науки как прикладная логика: Логический позитивизм
files -> Занятие № Философская проза Ж.=П. Сартра и А. Камю. Философские истоки литературы экзистенциализма
files -> -
files -> Взаимодействие поэзии и прозы в англо-ирландской литературе первой половины XX века
files -> Эрнст Гомбрих История искусства москва 1998
files -> Питер москва Санкт-Петарбург -нижний Новгород • Воронеж Ростов-на-Дону • Екатеринбург • Самара Киев- харьков • Минск 2003 ббк 88. 1(0)
files -> Антиискусство как социальное явлеНИе
files -> Издательство
files -> Список иностранных песен
files -> Репертуар группы


Поделитесь с Вашими друзьями:
1   ...   24   25   26   27   28   29   30   31   ...   40


База данных защищена авторским правом ©uverenniy.ru 2019
обратиться к администрации

    Главная страница