Одеса 2009 Odessa 2009


ПЕРСПЕКТИВА ИСПОЛЬЗОВАНИЯ ЭКОНОМИЧЕСКОЙ ОЦЕНКИ ЭФФЕКТИВНОСТИ ТЕХНОЛОГИЙ ЗАЩИТЫ И ВОСТАНОВЛЕНИЯ ЛЕСНЫХ ФИТОЦЕНОЗОВ В УНИВЕРСАЛЬНЫХ БИОЭНЕРГЕТИЧЕСКИХ ЕДИНИЦАХ



страница23/40
Дата31.07.2016
Размер7.16 Mb.
1   ...   19   20   21   22   23   24   25   26   ...   40

ПЕРСПЕКТИВА ИСПОЛЬЗОВАНИЯ ЭКОНОМИЧЕСКОЙ ОЦЕНКИ ЭФФЕКТИВНОСТИ ТЕХНОЛОГИЙ ЗАЩИТЫ И ВОСТАНОВЛЕНИЯ ЛЕСНЫХ ФИТОЦЕНОЗОВ В УНИВЕРСАЛЬНЫХ БИОЭНЕРГЕТИЧЕСКИХ ЕДИНИЦАХ
Н.А. Марунич

ГУ «РНИИ экологии и природных ресурсов»,

Каховский тупик 2, г. Бендеры, 3200 Приднестровье, Молдова

Тел. (+373552) 59366, e-mail: nii.ecologii@mail.ru


Кризисы в развитии человеческого общества всегда возникали в результате нарушения естественного баланса экосистем, сопровождающегося разрушением экологических ниш, исчезновением многих видов флоры и фауны. Так, в Приднестровье проблема нарушения естественного баланса экосистем стоит достаточно остро, повсеместно наблюдается выпадение основных лесообразующих пород, разрушение естественного состояния лесной среды и как следствие - нарушение всех основных экологических процессов.

Лесное хозяйство – особая отрасль материального производства, где энергия накапливается в растениях, образуется в процессе фотосинтетической деятельности. На ее активность существенное влияние оказывает энергия, вкладываемая трудом человека с помощью техники, ухода и других ресурсов. Исследуя проблемы рационального восстановления и использования ресурсов лесной отрасли, полагаем, что поскольку природные ресурсы являются и ресурсами производства, они должны быть отражены и оценены в себестоимости товарной продукции.

Задача повышения эффективности использования техники, нефтепродуктов, электрической энергии и других средств, затрачиваемых в отрасли лесного хозяйства на восстановления лесных фитоценозов и на получение продукции, вызывает необходимость тщательного измерения общих совокупных затрат энергии в отрасли.

Всё возрастающие затраты энергии на получение единицы продукции лесного хозяйства указывают на то, что лесное хозяйство превратилось в энергоёмкую отрасль производства. В этой связи возникает необходимость разработки и введения в практику энергетических показателей, характеризующих биоэнергетический потенциал лесного хозяйства.

Универсальность энергетической оценки заключается в том, что как бы ни колебались цены, какие бы темпы инфляции не складывались, энергетический критерий остаётся неизменным и не подверженным субъективным факторам.

В используемых нами методиках («Биоэнергетическая оценка технологий производства продукции растениеводства» ВАСХНИЛ, Москва, 1983 г., «Энергетическая оценка технологий в системе земледелия» ВНИИО, Москва, 2003 г.) расчёты количественных методов энергетической оценки технологий ведутся в МДж по трём основным направлениям: расчёт использования основных средств производства, оборотных средств производства и трудовых ресурсов (с учётом квалификации работника).

Под основными средствами производства подразумевается совокупность машин и оборудования, зданий и сооружений, транспортных средств, инвентаря и т. д. Под оборотными средствами производства подразумевается совокупность посадочного материала, ГСМ, средств химической защиты, плёнки, удобрений и т. п. Под трудовыми ресурсами подразумевается совокупность прямых и косвенных затрат труда, израсходованных на производство продукции лесного хозяйства и восстановление лесного фитоценоза.

В связи с этим появляется возможность сопоставления элементов производственного процесса в единых энергетических показателях. Критерий экономической эффективности производства дополняется показателем, характеризующим отношение количества энергии, затраченной на её производство, то есть коэффициентом энергетической эффективности.

В основу вычислений по основным средствам производства положено время работы основного средства производства, масса основного средства производства и коэффициент для данного вида основного средства производства; по оборотным средствам - масса оборотных средств, затраченных на операцию, и коэффициент для данного вида оборотных средств; для трудовых ресурсов - время работы и коэффициент для данного вида трудовых ресурсов.

При расчёте коэффициентов совокупной энергии на основные и оборотные средства производства, учтена энергия, затраченная на добычу сырья, его технологическую переработку, изготовление и транспортировку машин и агрегатов, оборудования, инвентаря, удобрений и средств защиты, а также энергия, израсходованная на изготовление запчастей и ремонт техники. Энергетические коэффициенты по тягловому скоту включают в себя не только энергию сухого вещества (мяса), но также энергию, содержащуюся в кормах; энергию, затрачиваемую обслуживающим персоналом и т. п. (к моменту достижения скотом рабочего возраста).

При разработке коэффициентов совокупной энергии на 1 чел-ч., учтены прямые затраты энергии (затраты труда) и затраты энергии на социально-бытовые и учебные комплексы. При этом коэффициенты совокупной энергии необходимо дифференцировать по профессиональным группам работникам лесного хозяйства, так как затраты энергии на трудовые процессы и подготовку специалистов значительно различаются.

При разработке коэффициентов совокупной энергии на основные средства производства (машины, агрегаты, тягловый скот) учтено, что они ежегодно переносят на продукцию только часть своей совокупной энергии пропорционально сроку службы и времени, затраченному на единицу работы.

Большая часть этих коэффициентов рассчитана специалистами ВАСХНИЛ и др. В основу перевода экономических затрат в МДж положено использование коэффициентов, предназначенных для агропромышленного комплекса. Учитывая сходство в расчётах экономической эффективности ряда производственных процессов сельского хозяйства и лесного хозяйства, нами поставлена задача доработать существующие методики и коэффициенты перерасчёта в МДж, а также адаптировать существующие формулы и схемы расчёта для отрасли лесного хозяйства.


investigations in THE framework

of fp7 ENVIROGRDIDS@Black Sea catchment project
Volodymyr Medinets 1, Anthony Lehmann 2

1Odessa National I.I. Mechnikov University, Ukraine

2Geneve University, Switzerland
It is known that the Dnister River basin including its delta is the unique area of the Black Sea catchment with its important natural resources and recreational potential. The Black Sea Catchment is internationally known as one of ecologically unsustainable development and inadequate resource management, which has led to severe environmental, social and economic problems. Last years in the Dnister basin as in the whole catchment of the Black Sea quality of Environment and quality of life are decreased. Negative impact of organic and biogenic pollutions to the Black Sea from the Dnister River increased.

Efforts of the Black Sea countries for protection, conservation and improvement of Environment of the Black Sea were finally realized in the Convention for Protection of the Black Sea Against Pollution signed by the Black Sea countries. Current process of Convention requirements implementation is very slowly because the real information about the state of Environment and economics in the Black Sea catchment and in the coastal and open waters of the Black Sea are insufficient and scanty, especially if we want to forecast long-term tendencies or to evaluate influence of climate change to sustainability of Ecosystems and economics of this region.

For development of the processes of collecting and processing huge volume of information about the state of environment, climate changes and economics of the Black Sea countries in the Black Sea catchment we need to have new methodology and approaches with introduction of new observation and information treatment technologies as old classic methods are very expensive and ineffective.

In the last years the Group on Earth Observation Systems of Systems (GEOSS) is building a data-driven view of our planet that feeds into models and scenarios to explore our past, present and future. The first step for the new systems and methodology for new regions development is the creation of new scientific background.

For development joint Environment observation system in the Black Sea catchment which will collect scientific and routine data for assessment, forecasting and sustainable planning Geneve University as the leading organisation created Consortium of 26 scientific organizations in 2008. In April 2009 the FP7 project “ENVIROGRIDS “Building Capacity for a Black Sea Catchment Observation and Assessment System supporting Sustainable Development” started (http://www.envirogrids.net). This project is coordinated by Dr. Anthony Lehmann. The project comprises 27 partners from 15 countries representing also several European (CERN, EEA) and United Nations organisations (UNEP, UNESCO) and the Black Sea Commission. 22 of them belong partially or entirely to the Black Sea Catchment (Russia, Turkey, Ukraine, Georgia, Romania, Bulgaria and others). 6 partners are from Ukraine. Partners were chosen for their expertise in several fields of environmental sciences and information technologies and because they are all dealing with spatial data handling. They have a very strong and direct interest in Observations Systems. Together they form a very strong consortium that will be able to raise significantly the public awareness in different Societal Benefits Areas, to build decision-makers capacity to use Observation Systems, and scientists capacity to construct them and feed them with quality information.

The EnviroGRIDS aims mainly at building the capacity of scientist to assemble such a system in the Black Sea Catchment, the capacity of decision-makers to use it, and the capacity of the general public to understand the important environmental, social and economic issues at stake. EnviroGRIDS will particularly target the needs of the Black Sea Commission (BSC) and the International Commission for the Protection of the Danube River (ICPDR) in order to help bridging the gap between science and policy.

The scientific aim of the EnviroGRIDS project is to assemble an observation system of the Black Sea catchment that will address several GEO Societal Benefit Areas within a changing climate framework. This system will incorporate a shared information system that operates on the boundary of scientific/technical partners, stakeholders and the public. It will contain an early warning system able to inform in advance decision-makers and the public about risks to human health, biodiversity and ecosystems integrity, agriculture production or energy supply caused by climatic, demographic and land cover changes on a 50-year time horizon.

The technical objectives of the EnviroGRIDS project are to:



  • run a gap analysis of existing regional observation systems to prepare recommendations for improvement of networks of data acquisition in each region/country,

  • build capacity on observation systems in the Black Sea catchment,

  • improve regional network to coordinate the efforts of partners active in observation systems,

  • link, gather, store, manage and distribute key environmental data,

  • develop the access to real time data from sensors and satellites,

  • create spatially explicit scenarios of key changes in land cover, climate and demography,

  • distribute large calculations and datasets on large computer clusters,

  • streamline the production of indicators on sustainability and vulnerability of societal benefits,

  • provide a standard for integrating data, models and information and communication tools,

  • provide policy-makers and citizens with early warning and decision support tools at regional, national and local levels.

  • produce innovative tools to visualize and interpret data and results of integrated models,

  • alert citizens concerning exposure to environmental risks,

  • build capacities in the implementation of many new European and World’s standards and frameworks (INSPIRE, GEOSS, OGC,…).

EnviroGRIDS is clearly going beyond the state of the art in the Black Sea region by adopting a catchment approach and by tackling several societal benefits areas together. By using the most powerful computer network of the world it is clearly showing the direction on how to analyse the increasing amount of global data made available throughout the planet. It is bringing crucial information in a relatively data-poor region on future scenarios of expected climate, demographic and land cover changes. Based on the outputs of these scenarios it is building geoprocessing services in key societal benefits areas that will be connected back to the GEOSS.



The main innovations planed for the Black Sea basin communities are to:

- Contribute to free publicly-funded data through interoperable databases and services.

- Streamline data process from data warehouses, to scenarios, hydrological models, impacts assessments and finally to disseminations tools.


  • Use grid enabled computer technology to store and analyse environment data.

  • Gridify the code of hydrological model calibration and validation.

  • Create regional scenarios of development in function of expected climate, land cover and demographic changes.

  • Build efficient virtual and life trainings on EnviroGRIDS main topics.

  • Make available useful open source software and data on DVD and on Internet.

  • Raise public and decision-makers awareness through innovative collaborative systems.

  • Provide an early warning system to inform the citizens and decision-makers on environmental vulnerability and risks associated to selected Societal Benefit Areas.

EnviroGRIDS @ Black Sea Catchment aims at building capacities in the Black Sea region to use new international standards to gather, store, distribute, analyze, visualize and disseminate crucial information on past, present and future states of this region, in order to assess its sustainability and vulnerability. To achieve its objectives, EnviroGRIDS will build an ultra-modern Grid enabled Spatial Data Infrastructure (GSDI) that will become one component in the Global Earth Observation System of Systems (GEOSS), compatible with the new EU directive on Infrastructure for Spatial Information in the European Union (INSPIRE). EnviroGRIDS is indeed officially registered as a specific task in the GEO work plan 2009-2011.



For implementation of the project tasks the first step will be gap analysis to identify areas where most efforts are needed to reinforce existing observation systems in this region. Then, spatially explicit scenarios of key drivers of changes such as climate, demography and land cover will be created. These scenarios will feed into hydrological models calibrated and validated for the entire Black Sea Catchment. EnviroGRIDS will rely on the largest GRID computing infrastructure in the world (EGEE) that will transform elements of software underpinning scenarios and models onto a grid enabled system. The combined impacts of expected climatic, demographic, land cover and hydrological changes will be measured against GEO Societal Benefit Areas. Specific outcomes will be analyzed and made accessible to both the expert and non-expert public through a state-of-the-art web interface providing advance warning to target audiences about risks. The know-how and results of the project will be made available to countries within the Black Sea Catchment, and to the rest of the world, by providing a free and open source “do-it-yourself toolkit” downloadable from the Internet or provided on DVDs.

Based on the generated outputs, a Uniform Resource Management concept introduced by NaturNet-Redime project will be set up to support sharing of relevant knowledge and regional networking. Targeted workshops and course (both in-person and virtual) will be prepared on key domains. Through the combination of these activities, the consortium will greatly improve data access, use and utility in the Black Sea catchment. It will significantly build local, national and regional capacity on Observation Systems in order to better exchange knowledge and information and guide the region towards more sustainable development.

With its ambitious objectives, EnviroGRIDS will be able to become a contributor to the Global Earth Observation System of Systems (GEO 2005) to help addressing societal benefits such as reducing human exposure to disasters, understanding key environmental factors, improving management of energy resources, understanding, assessing, predicting, mitigating, and adapting to climatic change, improving water resource management and weather information, managing terrestrial, coastal, and marine ecosystems, supporting sustainable agriculture and combating desertification, and conserving biodiversity.

Regional organisations (such as the Black Sea International Commission, or International Commission for the Protection of the Danube River) and countries will be able to take advantage of EnviroGRIDS to analyse large environmental datasets in a harmonised way in order to support the conceptualization and implementation of environmental and relevant sustainable development policies.

Several of the environmental topics mentioned are clearly related and interdependent. As climatic change is becoming a worldwide concern that will affect many areas of human activities, the last report of the Intergovernmental Panel on Climate Change (IPCC 2007c, a, b) predicts important changes in the coming decades that will not only modify climate patterns in terms of temperature and rainfall, but will also drastically change freshwater resources qualitatively and quantitatively, leading to more floods or droughts in different regions, lower drinking water quality, increased risk of water-borne diseases, or irrigation problems. These changes may trigger socio-economic crises across the globe that need to be addressed well in advance of the events in order to reduce the associated risks.

Indeed, as documented by several assessments, humans are exerting significant impacts on the global water system (GWSP 2005) through activities such as the modification of the hydrological cycle, the accelerated melting of snow and ice in alpine zones, the removal of trees that lead to increased runoff, reduced transpiration, impacts on the water table and landscape salinity, the draining of wetlands, irrigation for agriculture, the alteration of flow through dams, the transfer of water between catchments, and pollution from industrial, agricultural and domestic sources.

The European Community is addressing the crucial problem of water quality and quantity by adopting the Water Framework Directive (CEC 2000) that promotes water management based on watersheds rather than administrative or political boundaries. The aim is to build river catchment management plans that define objectives based on ecological, hydrological and chemical values, as well as protected areas status. River catchment analysis will integrate the analysis of the economic value of water use for stakeholders in order to understand the cost effectiveness of alternative policy and technical measures.

The United Nations has followed a similar pathway and launched the UN Water Program aimed at bringing a greater focus on water-related issues at all levels and on the implementation of water-related programmes in order to achieve the water-related targets in Agenda 21, the Millennium Development Goals (MDGs) and the Johannesburg Plan of Implementation (JPOI).

Given the predominant international concern on water issues related to climate change and the vulnerability of the Black Sea catchment, the EnviroGRIDS project will contribute to build capacity on Observation Systems in this specific region by looking at the impacts of these changes on selected GEO societal benefit areas. It will also provide direct scientific and technological support to the European Water Framework and INSPIRE directives. The methodology that will be developed though EnviroGRIDS will be fully transferable to other regions of the World in the future. The expected outcome is largely ensured by the participating organisations that are experts in different fields and that will bring together the best available data, modelling and communication techniques.

The resulting tools and data will allow for the analysis of river catchment pressures and their impacts on human and ecosystem well-being by local stakeholders and decision-makers. These efforts will also help to identify and provide early warning to vulnerable populations and identify the efforts needed to adapt and to limit negative social, economic and environmental impacts in the future. Through several validation projects on different societal benefit areas, our international consortium is expected to promote a wider use and acceptance of new data standards such as those contained in OGC, INSPIRE and GEOSS.



The report contains detailed descriptions of planed activities during the project. For implementation of Work program packages of the project, 7 Working groups were established during kick off meeting (April 2009, Geneve):
WG1 – for Management and coordination of EnviroGRIDS project with tasks:

 Reporting to the Commission.

 Setting internal and external communication tools.

 Performing quality control check on project outputs..

 Manage project budget.

 Manage intellectual property issues.

 Moderate potential conflicts and address cultural and gender issues.

WG2 for Spatial Data Infrastructure (SDI) development with tasks:

Build a Gridded Spatial Data Infrastructure.

 Perform a gap analysis on Observations Systems in the Black Sea Basin.

 Gather, format and organize environmental data necessary to run models.

 Specify interoperability standards to be used in the project.

 Integrate remote sensing and sensor data.

 Gridify code of hydrological models.

 Mount a Spatial Direct Server to upload and download spatial data in any - formats and projections.

WG3 for Scenarios of change development with tasks:

To create spatially explicit scenarios on demographic changes.

 To create spatially explicit scenarios on climate change.

 To create spatially explicit scenarios on land cover changes.

 To integrate the outputs of the three scenarios.



WG4 for Hydrological Models development:

To gather, format, and bring into ArcGIS the necessary data for the application Soil Water Assessment Tool (SWAT) to model water spatial distribution of water quantity and water quality in the Black Sea Basin.

 To calibrated and validate hydrological models, and perform uncertainty analysis using EGEE network for distributed computations.

 To run land use/cover and climate change scenarios generated in WP3 using EGEE network for distributed computations.

WG5 for Impacts on selected Societal Benefit Areas Assessment with tasks:

To identify key areas of impact and vulnerability in GEO Societal Benefit Areas based on existing analyses and through dialogue with relevant stakeholders.

 To provide in-depth analysis of vulnerability based on interactive models.

 To identify policy responses and adaptation options focused on key vulnerabilities based on quantitative model results and consultations with stakeholders.

 To assess sustainability based on criteria and indicators and the analysis of interlinkages among key emerging pressures and vulnerabilities using modelling results and stakeholder validation,

WG6 – for Black Sea Basin Observation System establishment with tasks:

To strengthen Black Sea Basin network of active players in the field of Observation Systems.

 To start developing a Black Sea basin Observation System providing services to GEOSS.

 To make the processed information on future regional vulnerability available through the Internet to warn concerned populations and authorities.

 To create a portal tool on the Internet to guide adaptation strategies aimed at addressing issues of water resource vulnerability.

WG7 – for Dissemination and training activity with tasks:

To build capacity of end-users in the Black Sea basin for the domains of EnviroGRIDS; thereby contributing to the Global Earth Observation System of Systems (GEO) by means of workshops, conferences and virtual platforms.

 To distribute data and open source software for local implementation of different models used within the EnviroGRIDS project on DVD and the Internet.

 To promote the sustainability of partnerships and enhance local ownership of the data and outcomes.
In conclusion of the report is pointed out that all goals and tasks of EnviroGrids project are actual for all the Black Sea river basins and for all the Black Sea countries as only trough joining efforts of all scientists, stakeholders, authorities and population we can introduce new revolutionary approaches and methodology into practice of the Black Sea and European Community using GEOS methods and new information technology. It will be new level of scientific cooperation with goal to join effective efforts of all the Black Sea counties in the process of sustainable development on the basis of good observation information. In this connection all local and regional monitoring and action plans must take into account that global and regional changes in the World are very close.

Природоохоронна акція «Річка Кучурган – джерело життя»
Л.О.Міченко, С.I. Захарченко

Одеський облводгосп


В час технологічного прогресу ми захоплюємось новинками світу моди, музики, техніки і в той же час ігноруємо речі, які оточують нас, які потребують нашої уваги й турботи.

За останні десятиріччя різко збільшується вплив антропогенного фактору на навколишнє середовище. Це зумовлено інтенсивним нарощуванням виробничого потенціалу та індустріалізацією суспільства. Людство нещадно експлуатує природний потенціал, не задумуючись над наслідками своїх дій. Нехтування або незнання основних екологічних законів призводитиме й уже призводить до катастрофічних наслідків. Але такий процес не може тривати вічно, людство повинно усвідомити, якої непоправної шкоди воно завдає природі. Як говориться – на все є свій час - є час працювати і є час відпочивати, є час розкидати каміння і є час його збирати. І вже сьогодні настав час виправляти ті помилки, яких допустилося людство в процесі свого існування та виробничої діяльності.

Одним із прикладів саме такої байдужості й безвідповідальності є катастрофічний стан річки Кучурган.

Річка Кучурган протікає по Одеській області з півночі на південь. Свій початок вона бере поблизу с.Бочманівка Котовського району Одеської області. Вона є правою притокою р.Дністер, та впадає в Кучурганське водосховище біля с.Кучурган Роздільнянського району Одеської області. Починаючи з с.Бочманівка і аж до смт.Фрунзівка русло річки пересихаюче та в даний час без води.

За розповідями корінних жителів басейну р.Кучурган ще в 60–70 роках річка була повноводною, води були чистими, що дозволяло жінкам із села полоскати в ній білизну, діти в теплу пору року залюбки купались та ловили раків і рибу в річці, а вечорами збирались навколо багаття, яке розводили на березі. Взимку хлопчаки грали в хокей та катались на ковзанах на річці.

Та це було давно. На сьогоднішній день від колишньої краси річки не залишилось і сліду. Брудна, стояча вода, покрита цвіллю, захаращена великою кількістю сміття, гниючі куски дерев, пластикова тара, діряві відра, побите скло та багато інших побутових відходів „прикрашають” річку та її береги. В межах населених пунктів береги річки стали смітниками, куди люди не задумуючись викидають різноманітне сміття та непотріб. В деяких місцях в річку стікають нечистоти зі стаєнь, в яких люди тримають худобу. Та найбільше непокоїть те, що люди, котрі щодня проходять повз цю річку, не звертають ніякої уваги на її катастрофічний стан. Хоч як це страшно не звучить, та весь цей бруд став частиною їхнього життя!

В чому ж полягає причина такого занепаду р. Кучурган? Частково це явище зумовлено природними факторами. Та людина остаточно завершила цей процес.

Можна виділити такі основні фактори занепаду річки:

1. Пониження рівня води внаслідок деградації земель навколо річки та розорювання прибережних захисних смуг річки до урізу води.

2. Забруднення та закупорення джерел, які забезпечують надходження води в річку, що порушує її водний режим.

3. Розорювання самого русла річки в період його пересихання.

4. Річка перегороджена великою кількістю ставків, створених у руслі річки.

5. По всій довжині річка забруднена побутовими відходами.

6. Річка занедбана, заросла чагарниками та очеретом.

7. Байдуже ставлення місцевого населення до даної проблеми.
Чи можливо повернути річці життя? Так. Можливо. Для цього необхідно наступне:
1) проведення роз’яснювальної роботи серед жителів сіл, які розташовані вздовж русла річки, про необхідність дбайливого ставлення до річки Кучурган;

2) проводити зустрічі та бесіди з підростаючим поколінням з метою підвищення екологічної освіти на свідомості;

3) проведення природоохоронних акцій по збереженню і відтворенню водних ресурсів;

4) розчищення русла річки;

5) впорядкування прибережної захисної смуги, благоустрій та озеленення берегів річки Кучурган.

У цьому році Одеським обласним виробничим управлінням по водному господарству спільно з громадською організацією «Мама-86/Чорноморський жіночий клуб» з метою поширення екологічних знань серед населення, формування дбайливого ставлення до довкілля у підростаючого покоління, ознайомлення молоді з діяльністю водогосподарських організацій, а також для дослідження екологічного стану р.Кучурган, було ініційовано проведення природоохоронної акції «Річка Кучурган – джерело життя».

Природоохоронна акція тривала протягом трьох днів – 18, 20, 21 липня поточного року. За три дні було обстежено 44 км русла з прибережною захисною смугою р.Кучурган (від с.Бочманівка Котовського району до с.Майорське Фрунзівського району), 6 ставків, 7 джерел, а також 10 км русла з прибережною захисною смугою б.Великий Канай (права притока р.Кучурган).

В природоохоронній акції приймали участь діти навколишніх сіл. Адже саме діти, які живуть на берегах р. Кучурган, їх небайдужість та дбайливе ставлення є надією та можливістю р.Кучурган в майбутньому зайняти місце приємного відпочинку для місцевого населення.

За період природоохоронної акції «Річка Кучурган – джерело життя» було:

- встановлено інформаційний знак біля витоку р. Кучурган (с. Бочманівка Котовського району Одеської області);

- проведено навчання школярів практичним навикам дослідження річки, а також ознайомлення молоді з роботою Одеського облводгоспу;

- обстежено русло і прибережні захисні смуги р.Кучурган на ділянці від с.Бочманівка до с.Стояново (Фрунзівський район Одеської області);

- визначені місця, які можливо залісити для поліпшення гідрологічного стану річки;

- проведено виміри ширини існуючої прибережної захисної смуги р.Кучурган;

- проведено навчання з моніторингу якості води у водних об’єктах;

- проведено пошук джерел і їх розчищення.


В ході експедиції фахівцями Одеського облводгоспу та громадської організації «Мама-86/Чорноморський жіночий клуб» разом з дітьми були обговорені питання збереження водних ресурсів, проблеми водопостачання у південних районах області, необхідність у екологічному вихованні молоді.

Учні самостійно заповнювали акти обстеження ділянок р.Кучурган, а також водойм і джерел на ній. В актах обстеження були вказані роботи, які необхідно провести на водних об’єктах для їх подальшого існування. Усі данні занесені до журналу обстеження р. Кучурган.

За активну участь у дослідженні стану малих річок учасникам природоохоронної акції «Річка Кучурган – джерело життя» було винесено подяку Одеським облводгоспом і нагороджено подарунками.

Природоохоронна акція «Річка Кучурган – джерело життя» стала можливістю молодих дослідників практичної участі в охороні та відтворенні водних ресурсів і що не менш важливо – в розробці пропозицій щодо оздоровлення р.Кучурган, які було представлено органам місцевого самоврядування. В подальших планах – розробка заходів щодо впорядкування р. Кучурчан, до якої нині також залучено активи молоді Фрунзівського району.



Природоохоронна акція «Збережімо Дністер»

/до Всесвітнього дня води – 22 березня/
Л.О. Міченко, О.М. Лисенко

Одеський облводгосп


З 1992 року світова громадськість 22 березня святкує «Всесвітній день води».

Започатковано свято Генеральною Асамблеєю Організації Об’єднаних Націй (за рішенням учасників Конференції ООН з навколишнього середовища та розвитку, Ріо-де-Жанейро 3-14 червня 1992р.). Мета, звісно, єдина – залучити громадськість до проблеми збереження й поліпшення якості й кількості водних ресурсів для нинішнього й майбутнього поколінь.

Щороку затверджується тематика «Всесвітнього дня води». Гаслом 2009 року є «Спільні води - спільні дії» з акцентом на транскордонність вод - водних артерій, що поєднують держави.

Територію України та Республіки Молдова єднає чимало транскордонних річок, серед них і дністровські води. Тож, 22 березня 2009 року в підтримку доброї традиції святкування «Всесвітнього дня води» Одеським облводгоспом разом з громадською організацією «Чорноморський жіночий клуб/Мама-86 Одеса» була проведена природоохоронна акція «Збережімо Дністер».

Природоохоронна акція зібрала на березі Дністра керівників водогосподарських та громадських організацій, учнівська та студентська молодь України, Республіки Молдова, Придністров’я та разом, залишивши офіційність, краватки, конспекти, взялися за лопати, відра та саджанці.

Серед активних учасників акції – представники: Державного комітету України по водному господарству, Одеського облводгоспу, Басейнової ради р.Дністер, Агентства „Апеле Молдовей” (Молдова), громадських організацій «Чорноморський жіночий клуб/Мама-86 Одеса» (Україна), «Еко Спектрум» (Придністров’є), Асоціації захисників ріки Дністер «Еко-ТІРАС» (Молдова), учні старших класів та студенти України (Одеського державного екологічного університету) та Республіки Молдова, а також ЗМІ.

Спільними зусиллями на березі Дністра (територія Молдови в районі 52км автошляху Одеса-Рені) було висаджено зелену алею українсько-молдавської дружби: тополі, верби, берези, клени, горобина - саме ті види дерев, які пристосовані до умов заплави річки. Також, було прибрано сміття.

Далі всіх учасників природоохоронної акції «Збережімо Дністер» було запрошено до Білгород-Дністровської фортеці, розташовано на березі Дністровського лиману. В урочистій обстановці було підписано звернення до громадськості.

Угода між Урядом Республіки Молдова та Урядом України про спільне використання та охорону прикордонних вод діє з 1994 року. Звісно, такого співробітництва потребують не лише державні установи, а й громадськість обох кран. Підписання звернення є крок взаєморозуміння між нашими народами - що й передбачає «Спільні води - спільні дії».

В продовження природоохоронної акції «Збережімо Дністер» було оголошено про конкурс «Барви Дністра», що пройшов одночасно на території України (Одеська та області, Молдови та Придністров’я басейну Дністра. Тож мешканці басейну Дністра мали можливість проявити свої здібності у номінаціях конкурсу: «Малюнок», «Фоторобота», «Захід з оздоровлення водних ресурсів», «Твір, оповідання, вірш, науково-популярна стаття».

«Збережімо Дністер» - природоохоронна акція, що закликає до співробітництва та єдності зусиль в покращенні стану басейну Дністра.

ВЛИЯНИЕ ЗАГРЯЗНИТЕЛЕЙ ГОРОДСКОЙ РЕКИ БЫК НА ЭКОЛОГИЧЕСКИЕ ПРОБЛЕМЫ БАССЕЙНА ДНЕСТРА
В.М. Могылдя, К.П. Бульмага, Е.С. Кухарук, В.И Стратулат, Е.В. Щудлова

Институт экологии и географии АН Молдовы

ул. Академическая 1, офис 445, Кишинёв, МД-2028, Республики Молдова,

тел/факс: (037322) 723544/213411, е-mail: ecostrategii@yahoo.com


Введение

Охрана водных ресурсов в городской черте р. Бык находится в неудовлетворительном состоянии, и борьба с загрязнением воды совершенно не организована. Еще в семидесятые годы прошлого века ученые отмечали, что река Бык загрязняется промышленно-бытовыми стоками, куда попадает их около 24 млн см3 в год [1]. Особенно загрязнен участок реки ниже Гидигичского водохранилища, где вливаются неочищенные сточные воды г. Кишинева. На этом участке вода реки Бык в межень почти полностью состоит из промышленно-бытовых сточных вод и, фактически, превращается в сточную канаву, лишенную полезной фауны, в частности, рыбы. Почти все загрязнители попадают в р. Днестр в малоизменившемся состоянии. Состояние реки Бык требует незамедлительных мер по улучшению экологической ситуации.


Материалы и методика

Пробы воды и ила реки Бык отбирались на протяжении 2006 - 2009 гг. на участке в пределах городской черты города Кишинёва (от гидротехнической станции до станции биологической очистки сточных вод).

Были исследованы гидрохимические показатели: рН, жёсткость, содержание основных ионов и биогенных элементов, токсикологические показатели, химическое потребление кислорода (ХПК), нитритов, тяжёлых металлов (Cu, Ni, Zn, Pb, Cd, Cr, Fe). Анализы проводились общепринятыми методами [1, 2] в аккредитованных лабораториях.
Результаты и обсуждение

Мониторинг качества воды реки Бык показал, что она подвергается интенсивному загрязнению, источники которого весьма разнообразны: промышленные предприятия, транспорт, коммунальное хозяйство, мусоросвалки и др. Сравнивая гидрохимические, токсикологические показатели воды в реке на входе в город с таковыми в средней и нижней её части, видно, что практически все показатели возрастают (табл.).


Таблица. Гидрохимические и токсикологические показатели реки Бык

в пределах г. Кишинёва

Место отбора проб

Ингредиенты, мг/л

Показатель

рН

жёсткость

Минерали-

зация


NH4+

NO3-

NO2-

PO4-

ХПК

Верхний участок

8,2-8,4

9,0-11,0

1000-1100

0,5-0,7

2-3

0,2-0,3

2,5-3,0

30-35

Средний участок

7,9-8,1

10,0-15,6

1100-1500

1,0-1,5

5,0-7,0

0,5-0,7

3,0-5,0

40-45

Нижний участок

7,5-8,0

8,2-9,4

1100-1200

4,0-6,0

10,0-12,0

0,6-1,0

10,0-11,0

50-60

Однако, после сброса очищенных вод (город потребляет, в основном, днестровскую воду) со станции очистки, в речной воде несколько снижается жёсткость и общая минерализация, и довольно резко возрастает содержание биогенных элементов. Последние указывают на неудовлетворительную работу очистных сооружений.

Было исследовано также содержание тяжёлых металлов (Сu, Ni, Zn, Pb, Cd, Cr) в речной воде и в иловых отложениях реки Бык. Содержание указанных металлов, как непосредственно в воде, так и в илах, варьировало в довольно широких пределах, однако их содержание не превышало предельно допустимых концентраций [2]. Отмечено неудовлетворительное экологическое состояние на участке реки после сброса очищенных сточных вод города. Здесь были найдены повышенные концентрации меди, цинка, хрома - как в речной воде, так и в иле.

Постоянный мониторинг работы очистных сооружений позволил установить вклад данного предприятия в общее загрязнение реки тяжёлыми металлами. Было установлено, что из общего количества тяжёлых металлов, поступающих на очистные сооружения со сточными водами, до 60-80% задерживаются активными илами и выводятся на иловые площадки, 20-40% попадают в реку, ухудшая тем самым качество воды.


Выводы

  1. Состояние бассейна реки Днестр зависит от многих факторов, определяющих его экологическое состояние: с бытовыми отходами попадают болезнетворные бактерии, вирусы, возбудители инфекций. Необходимо усилить контроль городских и районных санитарно-эпидемиологических служб, ответработников экологических ведомств за соблюдением экологического законодательства по охране водных ресурсов;

  2. Токсичные металлы, попадая в реку Днестр, отрицательно влияют на гидрохимические процессы самоочищения, замедляют восстановление качества воды в реке. Требуется постоянный мониторинг научных институтов содержания токсичных элементов;

  3. Необходим прогноз динамики загрязнения речных вод, на ближайшую и дальнюю перспективу, по заданным значениям сброса отходов, гидрометеорологическим и гидрохимическим условиям;

  4. Нужны рекомендации по оптимальному режиму сбросов на конкретных участках и проведение исследований сбросов для расчёта баланса химических веществ;

  5. Необходимо содействие экологическим проектам по переработке отходов производства во вторичные материальные ресурсы, использование новых технологий очистки воды (биологических, механических и т. д.);

  6. Требуется стимулирование экономии воды и создания безводных промышленных технологий;

  7. Рекомендуется внедрение раздельного водопользования: воды высокого качества – для питьевых целей и технической - для гигиены, комфорта и т. д., в городской черте и других жилых зонах;

  8. Требуется осуществление постоянного мониторинга «почва - вода».


Литература

  1. Ярошенко М.Ф. Пояг М.А. Вода в природе и хозяйстве Молдавии. Кшн., Изд. «Картя Молдовеняскэ», 1966 г., с. 39, с. 479

  2. Руководство по химическому анализу поверхностных вод суши /отв. ред. Семёнов А.Д.- Л.: Гидрометиздат, 1977, с.542


Захист території від підтоплення в стратегії соціально-економіного розвитку херсонської області до 2015року
В.В. Морозов, проф., В.І. Пічура, аспірант Херсонський ДАУ

О. В. Морозов, к.с.-г.н., директор «Облдержродючість» (м. Херсон)
Стратегія розвитку Херсонської області на період до 2015 року прийнята у 2009 році, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 21 липня 2006 року “Про затвердження Державної стратегії регіонального розвитку на період до 2015 року”. Її метою є визначення стратегічних цілей, завдань, пріоритетів і напрямів сталого економічного й соціального розвитку Херсонської області на період до 2015 року з урахуванням загальнодержавних пріоритетів, оцінки місцевих конкурентних переваг, обмежень і загроз перспективного розвитку регіону.

Однією із основних пріоритетів Стратегії розвитку Херсонської області на період до 2015 року є захист території від підтоплення. Підтоплення території Херсонської області є головною екологічною проблемою регіону. Процеси підтоплення охоплюють близько 1040 км2, або 3,6% території області. Причинами підтоплення є зарегульованість р. Дніпро, техногенне живлення ґрунтових вод за рахунок зрошувальних систем, високе гідрологічне навантаження, низька регіональна дренованість та наявність 9,9 тис. км2 безстічної території.

Процес підтоплення викликає суттєві зміни гідрогеологічного середовища: зміни водно-сольового режиму земель сільськогосподарського призначення і вод та водного балансу території, погіршення умов виробничої діяльності. Аналіз динаміки підтоплення за останні 20 років, тобто порівняно з 1985 роком, коли площі з рівнями ґрунтових вод (РГВ) менше 1 м складали 41,2 тис. га, в тому числі 1,6 тис. га зрошуваних, свідчить, що за цей період відбулося поліпшення ситуації. Так, з 1985 до 1995 року вони зменшилися на 19,6 тис. га в цілому та на 0,7 тис. га на зрошенні, у 2000 році ― на 24,9 тис. га та 0,5 тис. га, у 2006 ― на 26,1 тис. га і 0,5 тис. га відповідно.

Особливо масштабним підтопленням ґрунтовими водами були у 1979, 1985, 1998, 2004 та на початку 2005 року. Причому, якщо в 1979 та 1985 роках загострення водно-екологічної ситуації у зв’язку з розвитком процесів підтоплення й затоплення могло бути пов’язано з будівництвом Каховського водосховища та розвитком зрошення, то масштабні прояви цих процесів у 1998, 2004 роках та на початку 2005 року, особливо на території правобережної частини області, де велике зрошення відсутнє, підтвердили, з одного боку, поліпричинність цього явища, а з іншого - недосконалість і, в окремих випадках, низьку ефективність наявної системи захисту від шкідливої дії вод через неврахування при її влаштуванні ряду причин розвитку процесів підтоплення.

Найбільш потенційно небезпечними з точки зору розвитку процесів підтоплення є території Генічеського, Новотроїцького, Каланчацького, Голопристанського, Скадовського, Білозерського, Цюрупинського та Чаплинського районів, особливо практично безперервна смуга шириною 0,3–1,0 км (на заході Голопристанського району ― до 3,0–5,0 км) уздовж узбережжя Чорного моря та озера Сиваш, а також локальні ділянки в глибоких подах і подо-лиманах на південному сході області у Цюрупинському, Новотроїцькому та Генічеському районах. Прибережна смуга, ділянки в подах і подо-лиманах можуть бути класифіковані як зона стійкого підтоплення.

У прогнозний період слід очікувати подальшого розвитку підтоплення земель у зонах підпору водосховищ, зрошуваних масивів, низької дренованості населених пунктів та прилеглих до них територій унаслідок підсилення впливу регіонального підйому ґрунтових вод на урізі Азовського і Чорного морів (зрошувальні системи, підйом рівнів Азовського та Чорного морів). Критичного загострення може набути ситуація з підтопленням земель у зв’язку з регіональним підпором рівнів ґрунтових вод до 5–10 м по узрізу Каховського водосховища, Краснознам’янського та Каховського магістральних каналів і в межах площ зрошуваних масивів при суцільному скороченні дренажних систем.

Аналіз факторів підтоплення земель свідчить про тісний зв’язок його подальшого розвитку з техногенними змінами режиму підземних вод у межах практично всіх гідрогеологічних структур території області.

Область повністю втратила регіональне дренування власної території, внаслідок чого переважає висхідний характер розвантаження ґрунтових вод. Екологічними проявами цього є:

―   скорочення зони аерації і формування ділянок безперервного підтоплення у результаті зменшення дренування територій, у першу чергу в межах міст і селищ, а також зрошувальних систем;

―   прискорення процесів засолення земель і погіршення їх агроекологічних показників;

―   зниження ефективності роботи систем вертикального та горизонтального дренажу внаслідок формування техногенного ґрунтового водоносного горизонту переважно у слабопроникних ґрунтах;

―   підсилення впливу подових структур, у межах яких переважно розташовані сільські населені пункти, на розвиток підтоплення земель і забруднення підземних вод.


Основні завдання щодо запобігання підтопленню території області та зменшення його негативних наслідків повинні включати:


  • створення та підтримку діяльності моніторингової системи для визначення стану територій фактичного та потенційного підтоплення;

  • упорядкування внутрігосподарських зрошувальних систем, виведення зі зрошення земель з низькою рентабельністю виробництва;

  • оптимізація структури масивів зрошуваних земель за рахунок впровадження водозберігаючих технологій (крапельне зрошування);

  • заміна дощувальних машин із високими енергетичними характеристиками опадів на екологічно безпечні;

  • впровадження диференційованого підходу при встановленні лімітів води на зрошенні залежно від рівня ґрунтових вод і кліматичного фактора (запобігання наднормативним втратам води);

  • на законодавчому рівні розробити та затвердити організаційну структуру, функціональну схему та нормативно-правове забезпечення впровадження басейнового принципу управління;

  • створити комплексну басейнову геоінформаційну систему з банком кадастрової інформації про водний фонд, водні ресурси та засоби їх регулювання, структуру земельних угідь і меліорованих земель, територіально-галузеву структуру водогосподарського комплексу, якість води тощо.

Географічні інформаційні системи або геоінформаційні системи, або ГІС це інструменти для обробки просторової інформації. Ця інформація в основному прив'язана до відповідної частини земної поверхні і використовується для управління нею.

ГІС-технології дозволяють сьогодні вирішувати різні задачі у всіх сферах діяльності людини, прогнозувати наслідки впливу антропогенної діяльності на природу, забезпечують прийняття оптимальних управлінських рішень на основі моделювання і картографування нашого світу, можуть працювати в якості інтегруючого елемента корпоративних інформаційних систем.

Застосування ГІС в агросфері, сільському і водному господарстві спрямовано на збільшення виробництва сільськогосподарської продукції, оптимізації її транспортування і збуту, покращення екологічного стану земельних і водних ресурсів, меліорацію ландшафтів. Важливим питанням при проектуванні ГІС є моделювання і прогнозування явищ і процесів, які охоплені геоінформаційною системою.

Очікувані результати. Внаслідок впровадження системи захисту територій від підтоплення очікується недопущення підвищення рівня підтоплення земель.

АГРОПРОМИСЛОВЕ ВИРОБНИЦТВО ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ:

СТАН ТА ТЕНДЕНЦІЇ РОЗВИТКУ
О.С. Морозова

Херсонський ДАУ

Херсонська область розташована в басейні нижньої течії р. Дніпро в межах Причорноморської низини. Омивається Чорним і Азовським морями, Сивашем та Каховським водосховищем. Область межує на сході із Запорізькою, на північному заході - з Миколаївською, на півночі - з Дніпропетровською областями, на півдні по Сивашу та Перекопському перешийку - з Автономною Республікою Крим.

Площа Херсонської області становить 28,5 тис.км2, що складає 4,7% території України. За адміністративно-територіальним поділом включає 18 районів, 3 міста обласного значення, 31 селище міського типу. Центр - м. Херсон. Внесок області у виробництво продукції сільського господарства держави становить 3,2%, з них продукції рослинництва - 3,6%, тваринництва - 2,6%, що є недостатнім з огляду наявних природних та агрокліматичних умов.

Херсонщина є аграрно-промисловою областю, яка має великий природно-ресурсний потенціал. Останніми роками в структурі формування ВДВ області пріоритетності набувають або промисловість, або аграрна сфера. Так, у 2000 році переважало сільське господарство (25,6% ВДВ проти 24,4% у промисловості); у 2003 році - навпаки - промисловість (27,8% ВДВ проти 19,6% у сільському господарстві); у 2005 році в структурі ВДВ питома вага сільського господарства становила 22,3%, промисловості - 22,4%. Такі коливання є свідченням необхідності пошуку резервів розвитку в обох напрямках економічної діяльності. Область визначається високою природною родючістю ґрунтів, найнижчою в Україні забезпеченістю власними водними ресурсами (середньобагаторічний місцевий стік становить лише 0,14 км3). З огляду на це гарантоване сільськогосподарське виробництво в умовах посушливого степу можливе лише за наявності економічно обґрунтованого зрошення. Зрошувані землі, в умовах мінімального ресурсного забезпечення, займаючи 24% ріллі, у 2007 році забезпечили отримання 64,1% валової продукції рослинництва. Зрошувані землі є страховим фондом стабільного виробництва сільськогосподарської продукції, особливо в посушливі та гостро посушливі роки. Загальна площа зрошення області складає 425,7 тис.га (21,6% від наявних сільгоспугідь), із яких у проектному режимі використовувалися 285 тис.га, решта підлягає відновленню та реконструкції. В області активно впроваджуються нові прогресивні технології зрошення, зокрема  крапельне зрошення, площа якого у 2007 році досягла 12,5 тис.га. Крапельне зрошення за своєю сутністю є водозберігаючим, дозволяє зменшити витрати поливної води у 1,5-3 рази порівняно з традиційними способами зрошення.

У 2007 році виробництво сільськогосподарської продукції в області за попередніми даними становило 98,1% від рівня 2000 року, зокрема продукції рослинництва - 98,9%, тваринництва - 96,6%. Внесок області у виробництво сільськогосподарської продукції держави становить 3,2%. Головним спрямуванням рослинництва є зернові культури, передусім озима пшениця. Валовий збір у 2007 році зернових склав 2,8%, насіння соняшнику - 3,5%, овочевих культур - 7,3% від загального в Україні. Стрімке збільшення посівних площ технічних культур (сорго, соя, соняшник) обумовлене стабільно високим попитом на них як на внутрішньому, так і на зовнішньому ринках. Агрокліматичні умови області є сприятливими для нарощування обсягів виробництва плодово-ягідної продукції, баштанних і винограду.

Аналіз соціально-економічного розвитку Херсонської області свідчить про його повільні темпи структурних трансформацій та відтворювальних процесів в економіці. Резерви динамічного економічного розвитку області визначаються наявним соціально-економічним і природно-ресурсним потенціалом. Активізація наявних позитивних тенденцій та ефективне використання резервів розвитку забезпечить створення умов для підвищення матеріального добробуту, поліпшення якості життя населення та всебічного розвитку особистості на основі сталого економічного зростання.

РАСПРОСТРАНЕННОСТЬ ВОЗБУДИТЕЛЕЙ ГЕЛЬМИНТОЗООНОЗОВ У РЫБ КУЧУРГАНСКОГО ВОДОХРАНИЛИЩА

Александр Мошу *, Олег Стругуля **


Каталог: files
files -> Чисть I. История. Введение: Предмет философии науки Глава I. Философия науки как прикладная логика: Логический позитивизм
files -> Занятие № Философская проза Ж.=П. Сартра и А. Камю. Философские истоки литературы экзистенциализма
files -> -
files -> Взаимодействие поэзии и прозы в англо-ирландской литературе первой половины XX века
files -> Эрнст Гомбрих История искусства москва 1998
files -> Питер москва Санкт-Петарбург -нижний Новгород • Воронеж Ростов-на-Дону • Екатеринбург • Самара Киев- харьков • Минск 2003 ббк 88. 1(0)
files -> Антиискусство как социальное явлеНИе
files -> Издательство
files -> Список иностранных песен
files -> Репертуар группы


Поделитесь с Вашими друзьями:
1   ...   19   20   21   22   23   24   25   26   ...   40


База данных защищена авторским правом ©uverenniy.ru 2019
обратиться к администрации

    Главная страница