Гавриленко О. А., Сироїд Т. Л., Новікова Л. В. Історія міжнародного права хрестоматія-практикум для студентів напряму підготовки 030202 – «Міжнародне право»



страница1/51
Дата19.07.2016
Размер9.91 Mb.
ТипНавчальний посібник
  1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   51
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ХАРКІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ імені В.Н. КАРАЗІНА

Факультет міжнародних економічних відносин та туристичного бізнесу

Кафедра міжнародного права



Гавриленко О.А., Сироїд Т.Л., Новікова Л.В.

ІСТОРІЯ МІЖНАРОДНОГО ПРАВА
Хрестоматія-практикум
для студентів напряму підготовки 6.030202 – «Міжнародне право»

Харків


2016

УДК 340.15: 341

ББК 67.91

Г 29


Затверджено до друку рішеням Науково-методичної ради Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна (протокол № 12 від 07.01.2016 р.)

Рецензенти:


О.В. Тарасов д-р юрид. наук, доцент, доцент кафедри міжнародного права Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого;

В. Є. Кириченко  д-р юрид. наук, професор, професор кафедри загальноправових дисциплін факультету права та масових комунікацій Харківського національного університету внутрішніх справ

.


Г 29


Гавриленко О. А.

Історія міжнародного права : хрестоматія-практикум для студентів напряму підготовки 6.030202 – «Міжнародне право» / О. А. Гавриленко, Т.Л.Сироїд, Л. В. Новікова. – Х. : ХНУ імені В. Н. Каразіна, 2016. – 593 с.


Навчальний посібник призначений для використання студентами у процесі підготовки до семінарських занять з навчального курсу «Історія міжнародного права» – обов’язкової дисципліни у навчальному плані підготовки фахівців за напрямом 6.030202 – «Міжнародне право». Книга містить плани семінарів та методичні вказівки до кожної з тем, що винесені на розгляд, а також теми рефератів та перелік літератури для їх написання. Основне місце у кожній темі відведено текстам пам’яток права, вивчення яких надасть можливість з’ясувати специфіку становлення та розвитку міжнародного права на різних етапах його еволюції. Видання не лише буде корисним для студентів, але й становитиме інтерес для всіх, хто цікавиться історією міжнародного права.


УДК 340.15: 341

ББК 67.91

 Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна, 2016

 Гавриленко О. А., Сироїд Т.Л., Новікова Л. В., 2016



ПЕРЕДМОВА
Історія міжнародного права – навчальна дисципліна, зміст якої становлять визначальні факти, явища і процеси, загальні та специфічні закони і закономірності становлення та розвитку міжнародного права, а саме: виникнення та розвиток міжнародного права; типи та форми міжнародного права, причини їх зміни; особливості становлення принципів міжнародного права, формування і розвиток його інститутів; еволюція міжнародно-правових учень. Навчальний курс історії міжнародного права посідає важливе місце у системі підготовки бакалаврів за напрямом 6.030202 – міжнародне право. Він є своєрідним вступом до спеціальних міжнародно-правових дисциплін, і глибоке його вивчення та засвоєння, у тому числі найважливіших пам’яток міжнародного права, необхідне не тільки для підвищення якості історико-правової підготовки майбутніх фахівців, їхньої загальної юридичної культури, але й для більш глибокого розуміння ними основних особливостей сучасного міжнародного права.

Між історією міжнародного права та іншими міжнародно-правовими дисциплінами важко провести чітку межу. Особливістю навчального курсу є те, що він розглядає процес становлення й розвитку міжнародного права в цілому, тобто усю сукупність міжнародно-правових процесів та явищ, всебічно аналізує їх у взаємозв’язку та взаємній обумовленості.

Метою викладання навчальної дисципліни є формування у студентів як майбутніх висококваліфікованих спеціалістів необхідного базису знань про основні факти, процеси та явища, закономірності й тенденції розвитку міжнародного права у конкретні історичні періоди.

Основними завданнями вивчення дисципліни є набуття студентами теоретичних знань про правову дійсність і розвиток міжнародного права в цілому, а також окремих його галузей (права міжнародних договорів, права зовнішніх зносин, права міжнародних організацій, міжнародного морського права, міжнародного гуманітарного права, міжнародного кримінального права тощо) та інститутів (інституту міжнародного визнання, правонаступництва держав, територіальних вод, екстрадиції, інституту громадянства ін.) протягом різних історичних періодів розвитку людської цивілізації.

Навички роботи з документами, що відносяться до окремих періодів історії міжнародного права, вміння всебічно аналізувати та інтерпретувати їх, виявлення ключових моментів, що характеризують найважливіші тенденції в розвитку міжнародного права у межах окремих історичних епох (Стародавнього світу, Середніх віків, Нового часу, Новітнього часу), за участю окремих країн і регіонів світу (зокрема й України), – усе це є важливою складовою у процесі вивчення історії міжнародного права.

Тим часом однією з проблем, із якою досить часто зіштовхуються бажаючі ознайомитися з окремими періодами в історії міжнародного права, є пошук пам’яток права, інших історичних документів, необхідних для більш детального знайомства з подіями, що відображають специфіку розвитку міжнародного права на різних етапах розвитку людської цивілізації. З цілої низки причин цей пошук часто буває доволі ускладненим. У більшості наявних нині видань – численних хрестоматіях, у яких зосереджені документи, що ставляться до періодів Стародавнього світу, Середніх віків, Нового та Новітнього часу, – переважно зосереджені документи, які відображають особливості соціального, економічного, політичного, культурного розвитку окремих країн і народів, тоді як міжнародному праву приділяється набагато менше уваги. Забезпечити комплексом необхідних документів для успішної роботи у процесі вивчення історії міжнародного права – є основною метою даного видання – хрестоматії з історії міжнародного права.

У ході роботи над виданням авторами було враховано напрацювання відомих сучасних українських дослідників історії міжнародного права: В.Ф. Антипенка, М.О. Баймуратова, М.В. Буроменського, В.Ф. Буткевича, О.В Буткевич, А.І. Дмитрієва, О.В. Задорожнього, О.О. Мережка, Л.Д. Тимченка та інших. Висловлюємо щиру вдячність за ґрунтовну організаційно-технічну підтримку Г.Ю. Федоровій, а також усім, хто сприяв роботі своїми порадами та рекомендаціями.

ЗАГАЛЬНІ МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ
Аудиторні заняття з навчальної дисципліни «Історія міжнародного права» проводяться у формі семінарів, за допомогою яких, згідно з вимогами освітньо-професійної (освітньо-наукової) програми, студенти повинні досягти таких результатів навчання:

знати:

- зміст категорії «міжнародне право»;

- зміст міжнародних правовідносин;

- наукову періодизацію міжнародного права;

- основні соціальні фактори, що сприяли формуванню, вдосконаленню та упорядкуванню нормативної основи регулювання міжнародних відносин;

- взаємозв’язок і взаємовплив історії політичного розвитку держав світу і розвитку міжнародного права;

- сучасний стан розвитку науки міжнародного права.

уміти:

- вільно орієнтуватися в основних питаннях історії міжнародного права;

- аналізувати відносини, що регулюються нормами міжнародного права, в тому числі, міжнародні міждержавні відносини і міжнародні відносини недержавного характеру;

- вільно оперувати основними поняттями і категоріями за тематикою курсу;

- системно, логічно та грамотно формулювати основні проблеми правонаступництва і континуїтету міжнародного права та висловлювати за ними свою позицію;

- аналізувати юридичні факти, давати їх правову оцінку та визначати, які правові приписи належить застосувати у даних фактичних обставинах.

На семінарських заняттях з дисципліни використовуються такі методи навчання: коротке пояснення, аналіз, тренування студентів для набуття ними навичок у правильному формулюванні складних історико-юридичних понять і категорій.

План семінарського заняття включає назву теми, плановий порядок її розгляду та перелік необхідної літератури. Основою для підготовки кожного семінару є першоджерела: закони, кодифікації, конституції, урядові постанови та інші нормативні акти. Лише з допомогою цих документів формується не лише просте знання фактологічного матеріалу, але й здобуваються навички до самостійного оцінювання подій та явищ минулого. Важливим джерелом знань із курсу є вивчення рекомендованої літератури.

Основною формою вивчення більшості питань тем курсу є самостійна підготовка студентів до семінарських занять. Це зумовлено значним обсягом навчального матеріалу, а також обмеженим обсягом семінарських занять.

Самостійна підготовка студента до кожного семінару розпочинається з роботи над конспектом лекції. Інколи трапляється, що викладач із певних міркувань залишив низку питань семінарського заняття для самостійного опрацювання. У цьому випадку допомогу надасть підручник (навчальний посібник). Матеріал необхідно розглядати у просторово-часовому континуумі, тобто намагатися зрозуміти, дія яких саме факторів і впливів призвела до появи того чи іншого типу держави, дозволила, чи, навпаки, обмежила вільний розвиток закладених у підгрунтя вказаної політико-правової системи суспільних ідей і правових норм; яким чином проходив розвиток цієї системи, що стало основною причиною її загибелі тощо. Наступним етапом підготовки до семінару має стати самостійне вивчення документального матеріалу – пам’яток права, вміщених у хрестоматії. За певних обставин користь надасть опрацювання додаткової літератури, зокрема й тієї, що підібрана студентом самостійно у каталозі бібліотеки чи в інтернеті.

У процесі підготовки до семінарського заняття орієнтиром виступають методичні вказівки до кожної з тем, які винесено на розгляд. Вони уточнюють хронологічні та географічні межі, послідовність розгляду матеріалу та ті питання, на які необхідно звернути особливу увагу.

Підготовку до семінарського заняття доцільно здійснювати у спеціальному зошиті. Не варто просто переписувати до нього текст з підручника чи навчального посібника. Корисніше скласти стислий конспект, що має стати результатом самостійної роботи з оцінки та систематизації фактологічного матеріалу, наведеного у підручнику (посібнику). Можна також скласти розгорнутий план або тези відповіді. Ознакою вдалого засвоєння матеріалу є вміння студента своєчасно послатися на відповідне першоджерело (пам’ятку права), оскільки без засвоєння рекомендованого джерельного матеріалу відповідь вважається неповною. Для цього у ході підготовки до зошиту занотовуються посилання на окремі статті нормативних актів, що вивчаються у межах певної теми. Готуючись до семінару доцільно також виписувати значення незнайомих термінів, як сучасних, так і таких що застосовуються у пам’ятках права певного періоду.

Окрім підготовки до семінарських занять, головними формами самостійної роботи студентів є самостійне творче осмислення змісту лекцій; творче освоєння монографій, статей, підручників і навчальних посібників, що рекомендуються за темами курсу; участь у роботі наукового гуртка.

Під час проведення семінарських занять, окрім усних відповідей студентів, передбачається робота з наперед підготованими рефератами чи презентаціями, здійснення контролю рівня засвоєння матеріалу за допомогою контрольних робіт за темами, тестування, термінологічних диктантів тощо.

По закінченні вивчення навчального курсу здійснюється підсумковий контроль. Студент, який пропустив семінарське заняття (незалежно від причини пропуску), не з’явився на кафедру для індивідуального відпрацювання матеріалу у встановлені дні та години, до підсумкового контролю не допускається.

Семінарське заняття №1
ВИНИКНЕННЯ МІЖНАРОДНОГО ПРАВА, ЙОГО ПЕРІОДИЗАЦІЯ
Навчальна мета заняття: сформувати цілісне уявлення про мету, предмет та об’єкт вивчення історії міжнародного права, виникнення міжнародного права, його періодизацію.
Навчальні питання:


  1. Мета, предмет та об’єкт вивчення історії міжнародного права.

  2. Виникнення міжнародного права.

  3. Поняття періодизації. Різноманітність підходів до періодизації історії міжнародного права.

  4. Загальна характеристика періодів історії міжнародного права.


Ключові поняття: «родова громада», «плем’я», «сусідська громада», «союз племен», «табу», «вождівство», «норма права», «періодизація».
Теми рефератів:

  1. Характерні риси міжнародно-правової системи в порівнянні з внутрішньодержавною системою права.

  2. Становлення джерел міжнародного права.

  3. Суб’єкти «міжнародних» правовідносин у протодержавну добу.


Методичні рекомендації

Готуючись до відповіді на перше питання студенти мають попередньо розглянути поняття і сутність міжнародного права, з’ясувати, у чому полягає його цінність, окреслити роль міжнародного права у процесі розвитку людської цивілізації, виявити співвідношення традиційного та сучасного міжнародного права. Після цього необхідно визначити мету вивчення історії міжнародного права, що полягає у формуванні необхідного базису знань про основні факти, процеси та явища, закономірності й тенденції розвитку міжнародного права у конкретні історичні періоди. Окрім того, необхідно створити уявлення щодо предмету та об’єкту вивчення історії міжнародного права, визначити місце історії міжнародного права у системі юридичних дисциплін.

Вивчаючи процеси виникнення міжнародного права студент повинні розібратися у різноманітних наукових підходах до цієї проблеми. Необхідно також визначити історичні передумови виникнення міжнародного права та головні етапи його зародження. Насамперед варто зауважити, що міжнародне право виникло не за бажанням окремих людей, груп, класів тощо, а внаслідок реальних суспільних процесів. Історичний матеріал свідчить, що навіть на ранніх етапах розвитку первісні общини та племена не існували окремо, а були об’єднані неписаними родовими законами. Уже в той час союзницькі зв’язки племен не зводилися лише до турботи про зовнішній захист, а містили й безліч інших норм поведінки, які, закріплюючись із плином часу, при звели до появи права у формі звичаю.

Готуючись до третього питання варто з’ясувати поняття періодизації як різновиду наукової класифікації, розібратися з розмаїтістю наукових підходів до періодизації розвитку міжнародного права.



У четвертому питанні необхідно надати коротку загальну характеристику періодів становлення та розвитку міжнародного права від стародавньої доби й до сучасності.
Навчальна література
Основна


  1. Буткевич О. В. Історія міжнародного права. – К.: Ліра-К, 2013. – 416 с.

  2. Дмитрієв А. І., Дмитрієва Ю. А., Задорожній О. В. Історія міжнародного права: Монографія. – К.: Видавничий дім «Промені», 2008. – 384 с.

  3. История международного права / авт. кол.; под ред. А.И. Дмитриева, У.Э. Батлера. – Изд. 2-е, доп. и перераб. – Одесса: Фенікс, 2013. – 574 с.



Додаткова


  1. Абдулаев М. И. Примат международного права над внутригосударственным: история и современность // Известия вузов. Правоведение. – Л., 1992. – № 4. – С.45-50.

  2. Баскин Ю. Я., Фельдман Д. И. История международного права. – М.: Междунар. отношения, 1990.– 208 с.

  3. Буткевич В.Г., Мицик В.В., Задорожній О.В. Міжнародне право. Основи теорії: Підручник / За ред. В. Г. Буткевича. – К.: Либідь, 2002. – 608 с.

  4. Буткевич В.Г. Походження терміна “міжнародне право”// Український часопис міжнародного права. – № 1. – 1994.

  5. Буткевич О.В. Проблема походження міжнародного права: природно-правовий та позитивістський підходи // Актуальні проблеми міжнародних відносин. – Вип. 17 (частина ІІ). – К.: КНУ імені Тараса Шевченка, Інститут міжнародних відносин, 2000. – С. 87-95.

  6. Буткевич О.В. Міжнародне право. Основи теорії. – К.: Либідь, 2003. – 606 с.

  7. Буткевич О.В. Теоретичні аспекти походження і становлення міжнародного права. – К.: Україна, 2003. – 800 с.

  8. Гавриленко О. А. Становлення судової влади у протодержавну добу: погляд через тисячоліття / О. А. Гавриленко // Науковий вісник Ужгородського національного університету. Серія «Право». – 2013. – № 23. – Ч. І. – Т. 1. – С. 38-42.

  9. Грабарь В. Э. Материалы к истории литературы международного права в России (1647-1917). – М., 2005.

  10. Де Ваттель Э. Право народов или принципы естественного права, применяемые к поведению и делам наций и суверенов. – М.: Госюриздат, 1960. – 719 с.

  11. Дмитрієв А.І. Методологія періодизації історії міжнародного права // Часопис Київського університету права. – № 4. – 2005. – С. 195-200.

  12. Задорожній О. В. Антський союз як праукраїнське надплемінне утворення: детермінанти міжнародно-правової взаємодії // Науковий вісник Херсонського державного університету. – Серія: Юридичні науки. – 2014. – Вип. 2. – Том 4. – С. 191-194.

  13. Задорожній О.В. Особливості міжнародно-правової діяльності праукраїнських союзів племен у період до заснування Київської Русі // Карпатський правничий часопис. – 2014. – Вип. 6. – С. 43-49.

  14. Зінченко А. Історія дипломатії від давнини до початку нового часу: навчальний посібник. – Вінниця, Нова книга, 2002. – 564 с.

  15. Курс международного права: Понятие, предмет и система международного права. В 7-ми томах. Т. 1 / Баскин Ю.А., Крылов Н.Б., Левин Д.Б., Мовчан А.П., и др.; Отв. ред.: Мюллерсон Р.А., Тункин Г.И. – М.: Наука, 1989. - 360 c.

  16. Левин Д. Б. История международного права. М.: Изд-во ИМО, 1962. – 136 с.

  17. Лукашук И. И. Международное право. Общая часть: Учебник.для студентов юридических факультетов и вузов. – М.: Волтерс Клувер, 2005. – 415 с.

  18. Маланчук П. Вступ до міжнародного права за Ейкхерстом / Пер. з англ. – Харків: Консум, 2000. – 592 с.

  19. Мартенс Ф.Ф. Современное международное право цивилизованных народов. В 2 т. Т. 1. – СПб, 1904. – 463 с.

  20. Международное право / Вольфганг Граф Вицтум [и др.; пер. с нем. [В. Бергман, пред., сост.]; [науч. ред. и сост. указ. Т.Ф. Яковлева]. – М.: Инфотропик Медиа, 2011. – 992 с.

  21. Международное право: учебник / отв. ред. Г. В. Игнатенко, О. И. Тиунов. 6-е изд., перераб. и доп. – М.: НОРМА, 2013. – 752 с.

  22. Міжнародне публічне право : підручник / В.Ф. Антипенко, Л.Д. Тимченко, О.В. Бєглий та ін. В 3 т. – К.: Вид-во Нац. авіац. ун-ту «НАУ-друк», 2010.

  23. Циммерман М.А. История международного права с древнейших времен до 1918 года. – Прага: Изд-во тип. Рус. юрид. ф-та в Праге, 1924. – 382 с.

Семінарське заняття № 2
МІЖНАРОДНЕ ПРАВО СТАРОДАВНЬОГО СХОДУ
Навчальна мета заняття: сформувати цілісне уявлення про особливості міжнародно-правового життя народів Стародавнього Сходу.
Навчальні питання

  1. Особливості стародавнього міжнародного права.

  2. Джерела давньосхідного міжнародного права (Єгипет, Межиріччя, Індія, Китай).

  3. Міжнародна правосуб’єктність за пам’ятками давньосхідного міжнародного права.

  4. Специфіка формування підґрунтя інститутів міжнародного права на Стародавньому Сході (договірне право, посольське право, міжнародне торговельне право, міжнародне морське право, право війни).


Ключові поняття: «дхарма», «конфуціанство», «регіоналізм», «джерела міжнародного права», «квазіджерела міжнародного права», «міжнародно-правовий звичай», «династійний шлюб», «суб’єкти міжнародного права».
Теми рефератів:

  1. Правове регулювання міжнародних відносин в Артхашастрі Каутиль’ї.

  2. Норми міжнародного права у Законах Ману.

  3. Мирний договір Рамзеса ІІ з царем хетів Хаттушилем 3278 р. до н.е.

  4. Міжнародно-правові документи Ель-Амарнського дипломатичного архіву.

  5. Вплив конфуціанства на розвиток міжнародного права у Китаї.

  6. Міжнародне право Стародавньої Індії (загальна характеристика).

  7. Міжнародне право Стародавнього Єгипту (загальна характеристика).

  8. Право війни у джерелах Стародавньої Індії (Закони Ману, Артхашастра Каутільї, Махабхарата).



Методичні рекомендації

Готуючись відповідати на перше питання студенти мають розуміти, що історичні особливості міжнародного права на тому чи іншому етапі розвитку свідчать про відбиття в цьому праві характерних рис суспільних відносин відповідної історичної епохи. Відтак і особливості стародавнього міжнародного права породжені природою і вимогами тогочасних міжнародних суспільних відносин та їхніх учасників. У даному питанні слід розглянути такі характерні риси стародавнього міжнародного права як його регіональний характер, тісний зв’язок з релігійними віруваннями, переважання у стародавньому міжнародному праві звичаєвої складової, казуїстичність, низький рівень системетизації, неоднаковий міжнародний статус його суб’єктів тощо.

Переходячи до висвітлення другого питання варто засвоїти, що поява джерел міжнародного права була безпосередньо пов’язана з виникненням поняття нормативності як якості права. Серед джерел міжнародного права стародавньої доби у першу чергу необхідно проаналізувати звичаєве право. Протя­гом історії поряд із звичаєм змінювалося багато видів джерел міжнародного права. Таку стабільність звичаю можна пояснити тим, що він відбивав вроджені, властиві людині риси, ґрунтується на природженому світогляді людей і застосовується щодо найбільш ключових відносин. Суб’єкти міжнародного права, вступаючи у відносини між собою, почали звертатись і до можливостей міжнародного договору. Міжнародні договори уточнювали, конкретизували, доповнювали та узгоджували зі змінними обставинами міжнародних відносин існуючі міжнародні звичаї. Варто звернути у вагу й на наявність у стародавню добу нетипових, або квазіджерел міжнародного права.

Відповідь на третє питання має ґрунтуватися на розумінні того, що в період до становлення політичної організації суспільства, коли зовнішні зносини були несистематизованими, ситуативними, їхнє здійснення відбувалося за участі окремих членів племені (воїнів, осіб, що здійснювали міжплемінний бартер і обов’язково за погодженням з радою, вождем або народом чи племенем загалом тощо). З утворенням політичних спільнот на рівні вождівств, протодержав, ранніх держав комплекс положень, які формували зовнішні права та обов’язки, набуває політико-правового характеру, а про їхніх носіїв вже можна говорити як про суб’єктів міжнародного права. Свідченням міжнародної правосуб’єктності є договірна правоздатність. У стародавній період інститут правосуб’єктності охоплював широке коло суб’єктів відповідно до регіону: суверен (правитель) – у регіоні Близького Сходу та Малої Азії; царі, союзи країн – у Китаї й Індії тощо. Різниця в міжнародно-правовому статусі суб’єктів визначала характер таких відносин, як обмін подарунками та односторонні подарунки і данина. З інститутом міжнародної правосуб’єктності пов’язане питання міжнародного визнання суб’єкта міжнародного права. Як окрема правова норма воно ще не склалося в стародавній період, але вже можна говорити про передумови його формування.

У четвертому питанні студенти мають висвітлити особливості договірного права месопотамських міст і давнього Єгипту, виявити їхні різновиди та особливості, релігійні та світські гарантії їх дотримання. Окремо слід проаналізувати процеси формування посольського права, міжнародного торговельного права, міжнародного морського права, права війни.


Каталог: bitstream -> 123456789
123456789 -> С. Я. Гончарова-Грабовская
123456789 -> 1. общие положения цель практических занятий
123456789 -> 40 – летию кафедры тэлаиад мгту га посвящается
123456789 -> Лекция Общее устройство авиамоделей. Материалы для авиамоделирования
123456789 -> Пособие по изучению дисциплины Москва 2007 Рецензент: канд истор. Наук В. И. Хорин. Пименов В. И
123456789 -> Методические указания по проведению практических занятий на тему: "Особенности конструкции и технической эксплуатации планера самолета"
123456789 -> Задачах: а определение терминов «концепт» и«концепто-сфера»
123456789 -> Восстановление твердых тканей зубов вкладками и штифтовыми конструкциями
123456789 -> Фольклорное наследие александра потебни
123456789 -> Сердечно-сосудистые заболевания и сахарный диабет


Поделитесь с Вашими друзьями:
  1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   51


База данных защищена авторским правом ©uverenniy.ru 2019
обратиться к администрации

    Главная страница